Здобуття вищої освіти у сьогоденні вимагає нових підходів у наданні якісних знань, а також створення умов для їх кращого засвоєння. Неабиякий акцент у вирішенні проблемних питань спрямований на співпрацю зі стейкхолдерами, котрі на практиці здійснюють моніторинг необхідності тієї чи іншої навчальної дисципліни у формуванні подальших професійних навичок можливих своїх співробітників у майбутньому.
9 листопада у стінах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, а саме Галереї мистецтв (вул. П’ятницька, 11) – приміщенні колишньої духовної семінарії (пам’ятка архітектури XVIII ст.), відбулася творча зустріч здобувачів вищої освіти навчально-наукового інституту української філології та журналістики з працівниками музею.
Опановуючи навчальну дисципліну «Фольклор», вивчаючи тему «Фольклористика Поділля: збирачі та дослідники», метою якої є з’ясування етапів становлення подільської фольклористичної школи, характеристика історичного часу, знайомство з постатями та їхнім доробком, здобувачам цікавими були відвідини тих місць, де свого часу навчалися та робили перші спроби пера у письменницькій, фольклористичній діяльності найбільш активні семінаристи С.Руданський, А.Свидницький, К.Шейковський та ін., котрі належали до фольклорно-етнографічної наукової школи Кам’янець-Подільської духовної семінарії, яка була започаткована у 1849–1855 рр. народознавчим осередком прогресивної молоді – вихованців та викладачів семінарії, діяльність яких була спрямована на вивчення самобутності подільського села, народного побуту, фольклору. Дослідники фіксували народні традиції, звичаї, епос народу, що мало особливе значення для українського національного відродження. Члени цього народознавчого осередку вперше в практику дослідження краю ввели фольклорно-етнографічне обстеження, які здійснили в селах Кам’янецького та інших повітів Подільської губернії, зібрали значний фактичний матеріал, використавши його у своїй творчості. Також доповідач наголосила на тому, що в 1939–1941, 1945–1970 роках старшим науковим співробітником музею працювала етнограф Тамара Андріївна Сис, котра залишила по собі безцінний спадок для багатьох поколінь науковців.
Зазначимо, що давню традицію збереження культурних надбань краю, а також духовної спадщини, започаткованої ще на початку свого становлення як Давньосховище старожитностей (1890 р.), на сьогодні продовжує навчально-наукова лабораторія етнології навчально-наукового інституту української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка з кожним роком примножуючи фондову скарбницю збережень.
Для кращого сприйняття та розуміння інформації старший викладач кафедри історії української літератури і компаративістики Валерій Щегельський провів різні види лекцій, а саме: лекція-екскурсія, яка за домовленістю зі стейкхолдерами передбачала її проведення безпосередньо на базі Картинної галереї Кам’янець-Подільського державного історичного музею заповідника, де сама обстановка стає своєрідною наочністю, яку неможливо відтворити в аудиторних умовах навчального закладу; лекція-бесіда, під час якої лектор виступає і в ролі інформатора, і в ролі співрозмовника, уміло керує діалогом зі здобувачами через систему зустрічних запитань; а також бінарна лекція, коли засвоєння нового матеріалу відбувалося у форматі діалогу двох доповідачів. Здобувачі з захопленням слухали інформацію лектора-екскурсовода Наталії Харченко, переймаючи її досвід, манеру й уміння викладати матеріал, майстерність комунікувати з аудиторією в проєкції на майбутню професійну діяльність. Під час спілкування було окреслено нові плани нашої співпраці.
Рекреаційну екскурсійну лекцію продовжили околицями Старого замку в оточені кам’яних скель багатовікового Смотрицького каньйону – геологічної пам’ятки природи з її неймовірно захоплюючими осінніми принадами.
Отже, до реалізації нових проєктів!
Валерій Щегельський, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри історії української літератури і компаративістики, завідувач навчально-наукової лабораторії етнології.
