Що таке особисті межі? Де закінчується наше «я» і починається простір іншої людини? Чому іноді нам так складно сказати «ні» – навіть тоді, коли дуже хочеться? І як навчитися захищати власні кордони, не руйнуючи стосунків із близькими, друзями чи колегами?
Саме ці та багато інших важливих питань стали предметом розмови під час гостьової лекції «Межі: інструкція до власного “я”», яку провели психолог, журналіст Ольга Голуб і психолог Юлія Рутина для здобувачів першого (бакалаврського), другого (магістерського), третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти навчально-наукового інституту української філології та журналістики.
Зустріч стала своєрідним простором для відвертого діалогу про те, що часто залишається поза межами звичних академічних розмов, але безпосередньо впливає на наше щоденне життя. Адже особисті межі – це не лише про вміння відмовляти. Це про розуміння власних потреб, емоцій, цінностей і права на власний вибір. Під час лекції учасники мали нагоду замислитися над тим, як формуються особисті кордони, чому ми часом дозволяємо іншим порушувати їх і що заважає нам відкрито говорити про власний дискомфорт. Окрему увагу було приділено комунікації: як висловлювати свої потреби, не переходячи до конфлікту, як чути співрозмовника і водночас не втрачати себе у взаємодії з іншими.
Особливо цінним став практичний вимір зустрічі. Говорити про межі – означає не просто знати відповідні психологічні терміни, а вміти помічати власні реакції та розуміти, коли варто зупинитися, сказати «ні», попросити про допомогу чи, навпаки, зробити крок назустріч. Лекція нагадала просту, але важливу річ: пізнання себе починається з уміння почути себе. А здорові межі – це не стіни, які відгороджують нас від світу, а своєрідні двері, якими ми вчимося керувати самостійно: вирішувати, кого впустити, коли відчинити їх і коли – зачинити.
Щира розмова, актуальна тема, практичні поради та можливість поставити запитання зробили зустріч із Ольгою Голуб і Юлією Рутиною важливим досвідом для всіх учасників.
Дякуємо нашим гостям за професійність, відкритість і готовність говорити про складне просто, доступно й по-людськи. Адже інструкція до власного «я» не має універсального шаблону – її кожен із нас створює сам.


